Що таке аутизм👀 і чим такі люди відрізняються від нас? TED Talk
Аутизм – це загадка, овіяна міфами.
Попри прогрес, ми все ще не знаємо причини виникнення цього стану. Але світ наблизився до дуже важливого розуміння: ми повинні перестати сприймати людей з розладами аутичного спектра (РАС), як погіршені версії "нормальних" людей. Вони не ненормальні, вони просто інші.
Саме про це розповідає на TED Talk письменниця, докторка тваринництва та професорка в Університеті Колорадо Темпл Ґрандін.
 |
| Фото:marlis/Depositphotos |
Їй діагностували аутизм в дитинстві, але вона досягла великих успіхів у житті й про неї навіть зняли однойменний біографічний фільм. Вона активістка за права людей з аутизмом. І у своїй промові наголошує на тому, що для світу важливі всі типи мислення. І всі типи мислення заслуговують на реалізацію та успіх.
Що таке аутизм
"Що таке аутизм?", – питає вона аудиторію під час промови. – Перш за все нам треба зрозуміти, що аутизм – це дуже широкий спектр особливостей. Яка різниця між диваком та людиною з синдромом Аспергера, що є легкою формою аутизму? Сьогодні Ейнштейн, Моцарт та Тесла скоріш за все отримали б діагноз "аутизм", – каже вона.
Перше, що нам треба усвідомити – мислення буває дуже різним. За думкою Ґрандін основні відмінності між стилем мислення людей з РАС та більш стандартним типом мислення – це увага до деталейта мислення образами.
Якщо дитині з аутизмом дати завдання, де треба обрати великі літери та маленькі, то дитина з РАС набагато швидше помітить саме маленькі літери.
"Нормальний" мозок ігнорує деталі.
Письменниця стверджує, що найбільше її турбує, що світ стає все більш абстрактним. Зараз в школах все менше викладають практичні заняття.
"Уроки з творчості – це те, що вдавалось мені найкраще",
– згадує вона.
Коли вона працювала з худобою, вона помічала деталі, які лякали тварин, але які не помічав ніхто окрім неї. Наприклад, прапор біля ветеринарної клініки, який колихався від вітру.
"Худоба готова була рознести клініку на відгодівельному майданчику. А треба було просто перемістити прапор в інше місце", – розповідає свій досвід Ґрандін.
Мислення образами, за словами Темпл, це ніби прокручувати у голові фільм. В дитинстві вона вважала, що так думають всі люди. Але коли проводила інтерв’ю для своєї книги "Мислення образами", вона розпитувала людей, як вони мислять і її дуже здивувало, що їх стиль мислення відрізняється від її:
"Коли я казала їм "Уявіть купол церкви", то вони уявляли якийсь абстрактний купол. Але я бачу дуже конкретне зображення".
Письменниця розповідає, що при слові "церква", вона уявляє конкретні будівлі. Щось з її дитинства, наприклад.
Її мозок – це ніби пошуковик зображень у Google. Коли вона проектувала приміщення для худоби її візуальне мислення було великою перевагою:
"Я розробляла ці приміщення і могла буквально тестувати їх у моїй голові. Як комп’ютерна система".
Деякі дослідження вказують, що люди з РАС мислять за допомогою зорової зони кори головного мозку.
Письменниця показує на слайді сканери свого мозку та мозку людини без аутизму. Червоні лінії – це її зорові лінії. І вони набагато довші за сині, які помічають зорову зону "здорової" людини.
У підсумку Темпл наводить такі приклади мислення:
- Візуальне мислення – такі люди не дуже сильні в алгебрі.
- Музикальне та математичне мислення – такі люди можуть мати проблеми з читанням.
- Вербальне мислення – такі люди не дуже сильні у малюванні.
Сенсорні проблеми.
"Я прийшла за півгодини до виступу, тому що мене вкрай турбував цей пристрій у мене на обличчі (мікрофон). Мені треба було звикнути до нього", – пояснює Темпл одну з найрозповсюдженіших проблем людей з РАС – проблеми з обробкою сенсорної інформації.
 |
| Фото:AndrewLozovyi/Depositphotos |
Врешті решт, вона попросила трохи загнути мікрофон, щоб він не торкався обличчя.
Людям з аутизмом може бути важко витримувати дотики. Також людей з РАС можуть турбувати гучні звуки та яскраве світло.
"Нам потрібні різні види мислення".
Мислення образами дуже допомогло Темпл зрозуміти тварин, адже їх мислення та мислення людей з аутизмом схоже.
Наприклад, для коня людина-вершник та людина, яка стоїть на землі – це дві різні людини й реагувати на них вони будуть в залежності від свого досвіду: якщо над твариною знущався вершник, то вона буде спокійно реагувати на того, хто стоїть на землі й навпаки.
 |
| Фото:Dubova/Depositphotos |
Спікерка закликає поважати та використовувати різні види мислення.
"Одна з проблем, яка доводить мене до сказу, це коли я проводжу зустрічі й бачу розумних дітей.
Вони не дуже комунікабельні, але ніхто не працює над тим, щоб зацікавити їх, наприклад, наукою.
І це приводить мене думками до мого вчителя з природознавства. Він був просто чудово показаний у фільмі. Я не була зразковою ученицею. В старшій школі мені було байдуже до навчання, допоки я не потрапила на урок до містера Карлока".
Вчитель кинув їй виклик: розгадати загадку кімнати з оптичною ілюзією і це запалило її цікавіть до науки.
"Мислення можна запрограмувати на роздуми та пізнання. Чи, навпаки, на спілкування та соціальну сферу. Деякі дослідження показали, що у мозку людини з аутизмом може бути більше зв’язків, ніж у мозку генія. Але зі слабо розвинутою соціальною сферою. Це ніби обмін мислення на спілкування".
В стандартному людському мозку мовлення заміняє візуальне мислення, яке притаманне тваринам.
Прості речі, яким варто вчити. Знову.
"Я бачу багато розумних дітей, які не знають елементарних речей. Наприклад, як приходити вчасно", – дивується письменниця. – Я вміла це вже у віці 8 років. А також, як поводитись за столом на недільному обіді. Коли мені було 13 років я вже мала роботу", – стверджує вона.
А ще вона вміла виконувати завдання і це важливо для дітей з аутизмом. Темпл каже, що одне з особливостей аутичного розуму – це фіксація на чомусь одному і цю фіксацію варто використати для мотивації.
"Це просто необхідно робити", – наголошує вона.
Темпл називає дві речі, які вкрай важливі для успіху дітей з РАС:
- Знайти ментора. Ґрандін вважає, що найголовніше для таких дітей – "запалати іскру". І тоді, зацікавлена дитина сама почне вивчати те, чим її зміг зацікавити вчитель.
- Правильно ставити завдання. Недостатньо просто сказати: розроби програму. Варто уточнювати, наприклад: "Нам потрібна програма для телефону, яка має виконувати такі функції. Потрібно використати такий обсяг пам’яті і так далі".
"Цінуймо нейрорізноманітність" – закликає вона.
